Синдром самозванця неодмінно шепоче мені в ліве вухо: “чувак, твої треки – це аматорська лажа. Тобі не соромно таке людям показувати? Шо це за лайно? Ти серйозно? Послухай як нормальні продюсери пишуть..” Таким чином в мене назбиралося декілька десятків доріжок, які я написав в різні періоди і по більшості нікому не показував. Але те, що можна писати треки для себе і самому їх грати, я збагнув зовсім недавно. Тут Еґо (das Ich) відправляє в нокдаун самозванця, тепер той потребує часу на відновлення. Я підʼєднав драм машинку до семплера і почав джемити. Результат короткого експерименту викладаю в сторіc через участь мого кота Кузі в події. Він лежав на семлері, уважно спостерігав і сильно заважав. Мене це дещо бісило, але виглядало вкрай мило. Прогнати цього нахабу я не міг, бо прояви його уваги безцінні і існують радше в моїх мріях, аніж у розкладі щоденних подій. Тож зафільмований відрізок привернув увагу Маркіяна (звісно, всі люблять котиків!), і він запропонував дописати це і видати. Тут в мене зʼявляється новий семлер, і я випадково форматую картку із усіма проєктами. Дідько.. Трек безповоротньо втрачено, прощавай реліз на лейблі Hypnohouse. Але декілька семплів залишилися на компі і я швидко наджемив шось новеньке зі старими звуками. Воно зовсім не схоже на втрачене, і отримало назву 5th try.
Нещодавно цікаві пани, які звуть себе Terms of Groove влаштували вініловий ярмарок в Closer Connection. Там я познайомився з діячем вінницього лейблу HEY YOU! за яким слідкував раніше в звуковій помаранчовій хмарі і я запропонував йому декілька демок. Гадаю архів з декількох десятків треків змусив Андрія сильно попотіти, аби вибрати з того щось, що було допрацьовано і що можна було б поєднати в один міні-альбом (виходячи з жанрового хаосу).
Легінси кольору зебри – то не якийсь певний предмет одягу, а радше символ яскравої картинки з VHS касети. Сам трек написаний під впливом музики 80х на кшталт канадського прогресів рок гурту Saga. Але збірний образ існує завдяки відео ритмічної гімнастики, яку провадила Джейн Фонда.
Zebra Leggins. Легінси кольору зебри, або інших яскравих кольорів – облягаюче вбрання для танцю та тотемний атрибут представників стародавніх музичних і танцювальних культур другої половини 20 століття. У центрі культу стоїть божество на імʼя Барбарелла. Вона є символом утопічної віри в здатність перемагати зло за допомогою доброти, наївності та любові. Цей елемент одягу отримав популярність завдяки музиці і хореографії. Легінси стали одним з елементів, що виражали енергію та свободу творчого виразу в музиці, танцю та моді пращурів.
5th try. Коли ти ще не освоїв нову операційну систему семплера і форматуєш картку з усіма проєктами, то в одну мить результат кількарічної роботи перетворюється на рожеві спогади про міфічне, недосяжне й прекрасне минуле. Якщо бекап існує лише у вигляді банку з окремим звуками, то в прагненні до зниклого доводиться складати це в нові мозаїки.
Monkeyducer. Девіантна поведінка прадавнього примата змушує його шукати знаряддя праці і дає поштовх колесу еволюцїї. Це призводить до появи першої драммашинки. Дивна річ, але цей інструмент перетворює думки на ритми, що спонукають тіло інтенсивно рухатися. Аби ритми торкали глибинні почуття, гомо сапієнс іноді звертатися до внутрішньої мавпи.
Say yeah. “Якась маячня. Нісенітниця. Цьому немає утілітарного застосування. Послідовності ритмічно організованих частотних коливань та й годі..” Але метелики в животі раптом перебивають рефлексії. На обличчі зʼявляється легка посмішка, і ти тихо кажеш до себе: «о так»