Характерний музичний коктейль – одна з особливостей Buddha-bar Worldwide. Формула непроста і навіть просунутому музикантові потрібен час на засвоєння. Київський Будда бар – не виняток, і тому треба було подолати низку перешкод, аби стати резидентом за часів його відкриття у 2008му. Саме це звело мене, Кирила Думського та Артема Гафарова.
Кирило Думський запросив мене познайомитись і спробувати сили за місяць до відкриття. Ми з ним мали за плечима клубний та радіо-досвід, любов до танців та музики народів світу. Щоправда, це допомогло лише частково. При першому інструктажі від паризького резидента я зрозумів: або здаватися, або відсувати власне Его і вчитися. Ми пройшли місячний інтенсивний курс навчання, а потім ще місяць перевірки. Сім днів на тиждень нас тестував харизматичний, спостережливий, прискіпливий та навчений досвідом придира. Щодня протягом п’яти години він коментував кожен наш трек. У раціоні ми мали мало сну, багато роботи тощо.
Коли освоїли науку і попрацювали якийсь час, стало ясно, що знайти нового резидента буде завданням складним. Так я познайомився з Артемом. Його привів Кирило, і ми з ним студіювали обов’язковий вступний курс.
Зізнаюся: Артем не вселяв довіри на перший погляд. Він був дуже молодим, а для цієї роботи потрібна була людина з багажем. Його гламурний чуб впевнено лежав на хазарському переніссі і давав дивитися на світ лише одному з очей. Робочий стіл його нетбука прикрашала розкішна картина, на якій Артем красувався за пультом у великих навушниках, а поряд було написано його сценічне ім’я, розмальоване у фотошопі неоновими вензелями, наче це афіша в нічний клуб у невеликому місті Північного Кавказу. Але чим більше я його дізнавався, тим менше лишалось моїх упереджень. Він любив ідею Будда-бар та швидко освоїв технічну сторону. І головне – Артем не копіював нас. Цей хлопець міг купити штани у стилі Дума, чи підхопити слівце, але музика в нього була своя! У класичному форматі Будда-бар, але своя: не схожа на мене та не схожа на музику Кирила. Так у Будда-барі з’явилася нова повноцінна одиниця – резидент.
Цього року київському Будді бару 10 років. У нас на трьох багато спільних сторінок життя, і тепер, окрім музики, нас ще об’єднують теплі почуття один до одного і глибока повага.
